Забезпечення якості освітньої діяльності
Нормативні документи з забезпечення якості освітньої діяльності
Мониторинг
Об’єктом моніторингу є рівень професійної компетенції викладача ЗО, то показниками, за якими здійснюється оцінювання, є комтепенції викладача.
Зміст професійної компетенції педагогічних працівників, визначається їх кваліфікаційною характеристикою (Згідно Типового положення про атестацію педагогічних працівників України).
Моніторинг у Комунальному закладі «Одеський педагогічний фаховий коледж» – це система заходів щодо збирання, опрацювання, аналізу та поширення інформації з метою вивчення й оцінювання стану функціонування певного суб’єкта освітньої діяльності чи освітньої системи в училищі загалом та прогнозування його розвитку на основі аналізу одержаних даних і виявлених тенденцій та закономірностей.
Сутність моніторингу полягає в його функціональному зв’язку з усіма етапами управління, разом з якими він утворює замкнений цикл регулювання.
Об’єкти моніторингу – система освіти в коледжі, освітні процеси та явища, що відбуваються в ньому, діяльність учасників навчально-виховного процесу.
Внутрішній моніторинг проводять члени педагогічного колективу (творчої групи «Моніторингові дослідження в коледжі») з метою досягнення ефективності адміністрування, активізації навчально-виховної діяльності, виявлення прогалин у знаннях студентів, проведенні експериментально-дослідницької роботи, науково-методичної роботи, атестації педагогічних працівників тощо. Результати цього моніторингу мають вагу лише у внутрішньому використанні. Не всі результати, отримані під час внутрішнього моніторингу оприлюднюються, деякі використовуються в подальшій роботі без оголошення.
Види внутрішнього моніторингу якості освіти:
Педагогічний – вивчення рівня навчальних досягнень студентів, якості змісту освіти.
Психологічний – вивчення емоційної рівноваги, моральних цінностей тощо.
Соціологічний – вивчення соціальних умов життя, навчання і праці учасників навчально-виховного процесу.
Медичний – вивчення стану фізичного здоров’я, наявність програм соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.
Статистичний - збирання статистичної інформації відповідно до показників державної та відомчої статистичної звітності.
Ресурсний – вивчення обсягів, розподілу та якості забезпечення системи вищої освіти матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними ресурсами.
Кадровий – вивчення кадрового складу педагогів, аналіз системи підготовки, перепідготовки та підвищення рівня кваліфікації кадрів, фіксація вакансій, плинність кадрів тощо.
Управлінський – комплексний аналіз системи вищої освіти за різними групами показників для вироблення управлінського рішення, оцінювання ефективності державного управління вищої освіти та її якістю.
У процесі роботи використовуються такі рівні моніторингу:
Індивідуальний (студентський, учительський, адміністративний). На цьому рівні відбувається самооцінка суб’єктами моніторингу якості своєї загальноосвітньої та професійної підготовки, суспільної професійної та життєвої компетенції, досвіду оволодіння певними способами діяльності, навичками критичного мислення тощо.
Локальний (у межах училища). На цьому рівні відбувається оцінювання шкалою учасників навчально-виховного процесу щодо якості освіти, досягнення ними поставленої мети в опануванні вимог державного стандарту відповідного рівня освіти, коригування стратегії розвитку за соціальними, педагогічними, економічними та іншими показниками. Проведення моніторингу на локальному рівні виконує роль самоконтролю, результати якого використовуються для внутрішніх потреб училища. Головною метою такого дослідження є збір інформації для вироблення стратегії й тактики вдосконалення діяльності училища, навчально-виховного процесу та діяльності кожного учасника навчально-виховного процесу. На цьому рівні виробляються психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на корекцію навчальної та організацію індивідуальної роботи.
Моніторинг у педагогічному коледжі здійснюється за такими етапами:
І. Ініціювання проведення моніторингу (замовники) в коледжі відповідно Програми моніторингових досліджень на навчальний рік.
ІІ. Підготовка до проведення моніторингу:
- складання орієнтовної програми моніторингу;
- розробка інструментарію;
- проведення дослідження;
- обробка та узагальнення отриманих результатів;
- аналіз та інтерпретація результатів дослідження.
ІІІ. Для проведення моніторингових досліджень важливе значення має визначення критеріїв, параметрів, показників того виду діяльності коледжу, який вивчається.
Розроблені показники прояву компетентності викладача дали змогу визначити три рівні компетентності викладачів коледжу: низький, середній, високий.
Атестація педагогічних працівників як чинник виявлення професіоналізму, компетентності викладача відіграє важливу роль у результативності навчально-виховного процесу.
Протягом атестаційного періоду викладачами коледжу було розроблені методичні розробки, проведені відкриті заняття, бінарні заняття з використанням ІКТ, позакласні заходи, підготовлено презентаційні буклети та власні презентації «Моє портфоліо».
Однією із задач сучасної вищої школи є підготовка конкурентноспроможного спеціаліста. У цьому допомагає моніторинг навчання – сукупність неперервних контролюючих дій, що дають змогу спостерігати та в разі необхідності робити корекцію в процесі просування студента від незнань до знань.
Технологія моніторингу включає контролюючі дії й результат навчання. Моніторинг охоплює мету, інформацію, прогнози, рішення, організацію й виконання педагогічної діяльності, комунікацію і корекцію.
Моніторинг призначений не тільки відслідкувати результати діяльності освітньої системи, а й активно впливати на якість її функціювання.
Колективом нашого навчального закладу було поставлено за мету проаналізувати якість навчання студентів і викладачів, виявити основні причини, що заважають якісному процесу навчання, розробити і впровадити заходи щодо його покращення.
Робота складалася з трьох етапів:
1) підготовчий (постановка мети, визначення об’єктів – іноземна мова, українська мова, російська мова, дисципліни психолого-педагогічного циклу, циклу професійної та практичної підготовки та варіативної складової навчального плану – якість навчальних досягнень);
2) практичного (збір інформації, аналіз документів – програм, конспектів, моніторинг рівня з навчальних предметів, анкетування, тестування, самоаналіз діяльності);
3) аналітичного (обробка отриманих результатів, систематизація результатів, аналіз даних, висновки, розробка рекомендацій).
Для проведення моніторингу обирали невелику кількість показників, що дає можливість оперативно аналізувати отримані дані.
Наприклад при проведені моніторингу зупинилися на таких критеріях:
1. Педагогічний критерій – вивчення показників діяльності, показників якості навчання. Якість навчання оцінюється через параметри успішності студентів всіх курсів з усіх дисциплін, результати екзаменів, параметри успішності студентів за семестрами. Моніторинг якості окремих предметів (інформатика, англійська мова, українська мова).
2. Соціальний критерій. Він включає рейтинг діяльності викладача, рейтинг училища, соціальну адаптацію випускників.
Досвід початкового впровадження моніторингу переконує нас у необхідності враховувати в роботі мікроклімат родин.
При участі класних керівників були розроблені анкети для студентів І курсу, їх батьків. Анкетування проводили в різний час. Одержані відповіді були згруповані за такими показниками:
- оптимально педагогічна сім’я;
- проблемно педагогічна сім’я;
- педагогічно запущена сім’я;
- сприятлива;
- несприятлива;
- неповна сім’я.
Наявність такої інформації дає можливість класному керівнику, викладачам враховувати індивідуальні властивості студента.
Зі студентами старших курсів розроблено анкети, за допомогою яких досліджується ставлення студентів до деяких проблем сучасності.
3. Кадровий критерій.
1) склад за статтю;
2) забезпечення викладачами;
3) склад за віком;
4) якісний склад.
Психологічні діагностики та моніторинг розвитку студентів проводять викладачі психології.
Отже, психологічна діагностика – це тільки одна, хоча й дуже важлива складова загальної системи психологічного супроводу.
Впровадження в навчальний процес діагностичних методик моніторингу професійних компетентностей випускника дасть можливість підвищити ефективність навчально-виховного процесу, підготовку компетентнісної особистості.
